Бєлікова Н.Є.-фото
магістр ДонНТУ 2006
 факультет Компь'ютерні Інформаційні Технології та Автоматика
 спеціальність Автоматизовані Системи Управління
 магістр   Ніна Є. Бєлікова
 тема випускної роботи   Аналіз і розробка методів комп'ютерної
  обробки інформації в сортирувальниках
  і валідаторах грошових білетів
 керівник   проф. Жукова Т.П.

 

Про себе (головне):

Середній бал у період навчання в університеті 5.0. Вільно володію російською, українською, англійською мовами. У достатньому для читання, листування та непрофесійного спілкування обсязі володію французькою мовою (сертифікат Alliance Francase, диплом DELF). Маю досвід роботи з:
Операційні системи:
MS DOS, Windows 95/98/2000/XP, базові знання Linux.
Мови програмування:
SQL, C++ Builder, Delphi, Visual Basic, Assembler, базові знання C#.
Програмне забезпечення:
SQL Server 7, Visual FoxPro 7, MS Office 2000, Adobe Photoshop 7, CorelDRAW 10, Flash 5, BPwin 4, ERwin 4, NetCracker 3.1, MathCAD 2000, AVR Studio, PonyProg
Захоплююся: вивчанням іноземних мов, читанням. У вільний час люблю плавати, співати, гуляти з любимим собакою і подорожувати.

Коротка біографія:

Дитинство

Я народилася в Донецьку 21 квітня 1983 року в родині інженерів Бєлікова Євгена Миколайовича і Турчанович Раїси Георгіївни. Мої батьки закінчили Таганрозький Радіотехнічний університет. За розповідями мого батька навчання у цьому закладі було нелегким, тому, думаю, що здатність наполегливо оволодівати знаннями є для мене спадковою.

У дитинстві я слухала багато пісень Али Пугачової, Лайми Вайкуле, Валерія Леонтьєва та , зрідка, мого батька. Таким чином я з пелюшок полюбила музику та співи. У три роки найкращим для мене було вдягати «сценічне вбрання» (стару сукню моєї тітки) та розважати родичів, співаючи шлягери тих часів та уявляючи себе зіркою радянської естради.

З кар’єрою співачки, однак, не склалося – з 4 до 7 років більшу частину мого часу я проводила у дитячому садку «Сонечко». Досі пом’ятаю кислі зелені помідори, кабачкову ікру і манний пудинг, які були значною частиною раціону дитячого закладу. У «Сонечку» я навчилася дружити, читати, рахувати і вирощувати петрушку на місцевій грядці. Але мої батьки не зупинялися на цьому і у п’ятирічному віці записали мене на курси англійської мови і до художнього гуртка. То був прекрасний вибір, бо я і досі отримую величезну втіху від малювання, а іноземні мови стали для мене одним із головних захоплень.

Школа

Яскравого сонячного дня 1 вересня 1983 року, з величезним букетом півоній, я увійшла до класної кімнати ЗОШ №37 м. Донецька. Найяскравішим враженням того дня для мене була зачіска моєї однокласниці, що сиділа за першою партою. Невдовзі Олена Васильова, власниця коси, що так мене вразила, стала моєю найкращою шкільною подругою, з якою ми разом навчалися наступні 10 років і приятелюємо досі. Для неї наше спільне захоплення іноземними мовами стало професією.

Маючи звичку до наполегливої роботи ще з дитячого садку, я не гаяла часу і в школі – з першого класу прагнула досягати найкращих результатів у всьому: завзято опановувала шкільні дисципліни, брала участь в олімпіадах з російської та української мови, економічної географії та англійської мови.

У вільний від шкільних занять час я навчалася у музичній школі за класом фортепіано, яку закінчила у 1997 році, займалася народними і бальними танцями, вивчала англійську, грецьку та французьку мови, разом з найкращою подругою співала у грецькому хорі.

Музичні заняття не були даремними. Я таки стала співачкою, хоча й тільки масштабу шкільної самодіяльності. З шостого класу я співала на всіх шкільних концертах. А участь у культурних заходах грецького товариства Донецької області зробила можливим для мене двічі відвідати цю країну і назавжди закохатися в її яскраве сонце і неповторну музику.

1999 рік був найяскравішим у моєму житті. Я пройшла конкурс на здобуття стипендії і навчання у США в якості учасника програми культурного обміну Freedom Support Act. На протязі року я жила у маленькому містечку Райс, штат Мінесота, але за час перебування в США я також відвідала Вашингтон, Сент-Пол, Мінеаполіс та Нью-Йорк. Досвід Exchange Student (студента за обміном) дозволив мені відшліфувати знання англійської мови, познайомитися з великою кількістю цікавих людей, значно розширити мій світогляд, збагатитися у культурному сенсі і розповісти заокеанським друзям про Україну та її звичаї. В американській школі я навчалася за звичкою добре. Слід визнати, що у США навчатися дещо легше і, разом з цим, цікавіше. Школярі мають право вибирати ряд дисциплін за інтересами, вчителі спілкуються з учнями на-рівних, і останні мають широкий вибір шкільних гуртків – від гольф-клубу до клубу любителів маркетингу. Що стосується мене, то я знов-таки вибрала сцену і стала активним членом театрального колективу американської школи.

Після повернення до України у 2000-му році я мала пройти шкільну програму 11-го класу. У 2001-му році я стала випускницею школи №37 із золотою медаллю.

Університет

Незважаючи на мій хист до іноземних мов, мені було складно уявити себе у ролі викладача університету або перекладача.

Було бажання спеціалізуватися в іншій галузі, а іноземні мови використовувати в якості додаткового інструмента.

Стрімливий темп розвитку інформаційних технологій і мала кількість спеціалістів у цій галузі обіцяли прекрасне майбутнє. Тому я вирішила зупинити свій вибір на спеціальності, яка буде пов’язана з комп’ютерними технологіями.

Спеціальність «Автоматизовані Системи Керування» привернула мою увагу, бо її випускники є професіоналами широкого профілю. Після закінчення університету все залежить від бажання: можна працювати на виробництві, а можна у банківському офісі.

Таким чином, у 2001-му році за результатами рейтингових іспитів я поступила до ДонНТУ і стала студенткою групи АСУ-01а.

Мені дуже пощастило з одногрупниками – це розумні, талановиті, доброзичливі і веселі люди, готові допомогти один одному у складній ситуації. У доброму колективі 4 роки навчання пролетіли вмить. Навчатися часом було нелегко, але саме ті знання, що здобувалися у поті чола, ночами без сну і годинами пошуків інформації в Інтернет, зараз складають міцний фундамент для професійного вдосконалення.

У 2005-му році я отримала червоний диплом бакалавра комп’ютерних наук. Чергового разу я вирішила не зупинятися на малому, у 2005-му році я вступила до Магістратури факультету КІТА.

Магістерська робота

З 2002-го до 2005-го року я працювала інженером-програмістом в НДІКА м. Донецька. Завдяки участі у розробці автоматизованої системи пожежегасіння я отримала досвід програмування мікро контролерів у складі датчиків температури та тиску. Наступним проектом, в якому я беру участь в якості програміста мікро контролерів стала розробка автоматичних валідаторів грошових купюр (пристроїв, що визначають вид валюти та її номінал).

Тема моєї магістерської роботи пов’язана з комп’ютерною обробкою інформації у таких пристроях.

Мене цікавить ця тема, тому що вона має прикладний характер. Це завжди цікавіше вирішувати задачі, до об’єкту яких можна «доторкнутися», а результати своєї роботи побачити своїми очима.

Плани на майбутнє

На сьогодні першорядною задачею для мене є написання магістерської роботи. Планую самостійно опанувати програмування на C#, XML і роботу з базами даних Oracle.

Маю бажання працювати у сфері інформаційних технологій. Сподіваюся, що майбутня робота буде також пов’язана з частими від’їздами (бажано до інших країн), можливо навіть переїздами.

Хочу навчитися добре кататися на ковзанах і лижах. Мрію вивчити португальську мову.

 

навігація за сайтом
 ДонНТУ
 факультет КІТА
 кафедра АСУ
 магістри
навігація за сторінкою
 біографія
 автореферат
 посилання
 звіт про пошук
 бібліотека
 завдання
:: рус :: укр :: eng догори e-mail: nina_belik@yahoo.com