Русский
English
Головна сторінка
Автобіографія
Магістерська робота
Література

Мої публікації

Дослідження впливу деформаційно-термічної дії на структуру й властивості сталі AISI 8620

Петрущак С.В., Базарова Г.С.

У цей час деталі тягових органів вугільних конвеєрів, зокрема, сполучні ланки, виготовляють зі сталі 35ХГСА. Ці ланки працюють в умовах знакозмінних навантажень, у результаті чого відбувається руйнування ланки, і як наслідок зупинка конвеєра на ремонт.

По даним [1] в 80% зупинок вугільних скребкових конвеєрів для ремонту пов'язане з поломкою сполучної ланки. Зниження простою встаткування можна домогтися різними способами, одним із яких є заміна використовуваної в сьогодення стали 35ХГСА іншою сталлю, наприклад, із групи хромо-нікелевих сталей (AISI 8620).

Незважаючи на те, що сталь AISI 8620 містить дорогий нікель, а зараз по можливості намагаються перейти до безникелиевым сталей, з економічної точки зору це здається виправданим кроком, тому що дозволить збільшити міжремонтний період експлуатації вугільного скребкового конвеєра за рахунок збільшення в'язкості стали сполучної ланки й знизити схильність до тендітного руйнування.

Метою даної роботи є вивчення структури й фізико-механічних властивостей стали AISI 8620 і встановлення принципової можливості заміни стали 35ХГСА сталлю AISI 8620.

Для даного дослідження на ЗАТ "ММЗ "ИСТИЛ (УКРАЇНА)" були відібрані зразки зі сталі AISI 8620 (29 плавок). По хімічному складі ця сталь можна ідентифікувати як сталь 20ХГНМ. Раніше була проведена статистична обробка даних: підібрані рівняння залежності основних контрольованих механічних властивостей від змісту вуглецю й основних легуючих елементів у сталі [2]. Статистична обробка проводилася за допомогою програми «Statistica». Зробили дослідження макроструктури й мікроструктури стали після відповідних обробок: сира заготівля - квадрат 90 мм - заготівля після прокатки; перекована заготівля на квадрат 30 мм; квадрат 30 мм після отжига У даній роботі розглядається вплив ступеня деформації на структуру й властивості стали AISI 8620.

Наявні заготівлі квадрат 30 були перековані на квадрат 25, 20, 15мм із наступним охолодженням у маслі й на повітрі. Малодоходний робили на пневматичному молоті з вагою падаючих частин 400 кг. Мікроструктура вивчалася на зразках протравлених у нитале, за допомогою мікроскопа «Neophot 21» були зроблені фотографії мікроструктури. З використанням програми «ImageTool» визначене співвідношення структурних тридцятимільйонних, присутніх у структурі після охолодження на повітрі (феррит, перліт, бейнит, мартенсит).

Подальші дослідження повинні будуть дати відповідь на питання чи можливе виробництво з'єднувальних ланок зі сталі AISI8620 по схемі виробництва, яка зараз використовується при виготовленні деталей зі сталі 35ХГСА.